Моя доля тісно пов’язана з педагогікою. Ще з дитинства я мріяла бути учителем, навчати і виховувати дітей моєї Батьківщини-України. Обранню професії вчителя сприяла любов до дітей. Багато допомоги надходить від поєднання навчання і роботи за фахом. Лекції і семінари в інституті перепліталися з роботою в сільській школі. Все, що було незрозуміле під час занять, ставало на свої місця під час уроків з дітлахами. Їх допитливий погляд, постійні "чому?", "звідки?"... Немає однакових дітей, різних теж нема. По-різному одягнені, розмови у кожного свої, але ж сміються від перемог і досягнень, і плачуть налякані і скрівджені однаково.
"Доки народжуватимуться діти, світ буде завжди новим."
"Найчарівне, що людство має в своєму житті - це щасливе дитинство."
Кожне дитя до деякої міри геній і кожен геній до деякої міри дитя.
(Шопенгауер)